Вечная память маме, бабушке, жене АНИСИЕ!

Вічна пам’ять нашій дорогій мамі, бабусі, дружині Анісії!

Я хочу розповісти про нашу маму. Народилася вона 08 листопада 1943 року в мальовничому селі на Житомирщині Дриглові. Рано залишилася без батька, адже йшла війна. Дитинство було важке. Розповідала, як приходилось тікати та ховатись від обстрілів. Крім неї, в сім’ї було ще четверо сестер та наймолодший братик. Мама, тобто моя бабця Одарка, змушена була пекти лепішки з лободи. Щойно лепішка була, спечена, відразу віддавала на піч голодним діточкам, а сама бувало й ні крихти не коштувала. Дитинство було важке.

Люба мамо! Я хочу тобі подякувати за любов, доброту, ласку, щирість, повагу, піклування!

Дякую за смачні страви, які ми за любки зі старшим братом та батьком Георгієм так любили коштувати!

Дякую за білосніжну нахрохмалену постіль, яка хрустіла, коли лягали спати.

Дякую за життєві поради, якими ми користуємось до цієї пори.

Дякую за ВСЕ!!!

Чи було у нас с Сашком щасливе дитинство? - впевнена, так! Ми прокидались вранці від дивовижних ароматів, котрі лунали з кухні. Це наша люба мама готувала до сніданку млинці, сирники, оладки. На журнальному столику у вазі завжди були цукерки.

Мама Анісія знала багато назв рослин, серед яких багато цілющих та лікарських. Може саме тому, ми й не так часто хворіли в дитинстві. завжди було варення з малини, чорниць, смородини, чорноплідної горобини. Готувались чаї на травах: липовий цвіт, мати-й-мачуха, подорожник, кропива, череда та багато інших. А сама цікава рослина росла у нас на широкому та великому підвіконні - АЛОЕ! 

АЛОЕ дійсно був чудо-лікар на всі випадки життя! Олдного разу я допомогала в бібліотеці та проколола палець шилом. Це я так підшивку газет робила. Пройшла додому, затискаючи палец, мама відразу ножем відрізала сочний лист алое та приклала соковитою м’якоттю до пальця, а потім забинтувала. Рана загоїлась швидко. Можливо, я чимось схожа на маму, і теж шукаю рецепти для покращення здоров’я. Як сказав мій брат Саша: "А ти теж займаєшься АЛОЕ, як мама! Насправді продукція АЛОЕ дуже корисна, продукція Форевер та інші. Є багато різновидів алое і всі вони несуть користь людям.

Мама перекручувала алое без шкірочки. яка виросло розкішними кущиками на підвіконні на м’ясорубку та додавала мед. Говорять, що алое має цілющу силу, якому не меньше 4 років. Скільки себе пам’ятаю, алое завжди в нас росло. Кушики постійно омолоджувались, розмножувались. Мама їх розсаджувала, але на ліки йшли тільки великі, самі достойні.

Мама дуже любила життя. Вона милувалась коженою травинкою, пташинкою, домашнім улюбленцем, іжачком, який поспішав до лісу, кажною твариною. Мама Анісія дуже любила тварин, завжди кормила котиків, собачок, пташенят. Взагалі любила природу і коли ми десь мандрували по України, вона завжди дивувалась і казала: їдеш, їдеш, йдеш, йде - а всюди живуть люди.

Мама Анісія дуже смачно готувала. Ми все згадуємо її страви: борщ, вареники, голубці, котлети, холодець, різноманітні пиріжки, "Шуба" (або оселедець під шубою), Олів’є та багато-багато інших. Вона вчилася на кухаря, але кухарем вона була за призванням душі. А найсмачніші серед всіх страв, які я коштувала, були картопляні зрази (я обіцяю обов’язково приготувати та викласти рецепт на сайті), сирники, голубці.

Працювала мама продавцем в продовольчому магазині. Та досі в нашому маленькому містечкові згадають її дездоганне та приємне обслуговування, накрохмалений білосніжний халат та завжди добру та лагідну посмішку.

Вічна пам’ять тобі, наша люба та вічний спокій!

Земля пухом!

Царствіє тобі небесне!